Скільки граматику не вчи, але ті знання доведеться юзати на практиці. Як не плутати gerund та infinitive і коли їх використовувати? Гаряча тема для тих, хто має В1 – подана. Погнали розбиратися…
INFINITIVE
Початок є всьому, так і формі дієслова: інфінітив – початкова(невизначена) форма, яка означає просто “що робити?”, “що зробити?”.
Червоний прапорець, який кричить: “Хееей, то ж інфінітив”, це частка TO. Просто кажучи: to speak, to see, to help. Наприклад, I offered to help my brother with homework.
Коли ми його юзаємо?
- Після прикметників(She was happy to see us).
- Для вказівки мети дії, яка виконується(My friend promised to find the time to help me move).
- Після певних дієслів-маркерів: wait, learn, prepare, ask, promise, agree, decide та інших.
GERUND
Це форма дієслова трішки з “характером”, бо ж юзається не завжди, ще й має різні значення. Виражає назву дії, як властива, як дієслову, так і іменнику.
Виділяється серед інших кінцівкою “-ing”. Наприклад, preparing food(готування їжі), dancing is my hobby(танці – моє життя).
Коли використовуємо?
- Після дієслів-маркерів: like, love, hate, dislike. good at тощо.
- У ролі підмета, який відповідає на питання “Що?”(Smoking can destroy your health).
- Після дієслів із прийменниками та фразових: believe in, accuse of ; give up, carry on.
- Після певних дієслів, які звучать так: suggest – пропонувати, mind – заперечувати, keep – продовжувати та інших.
І це не єдині випадки, коли можна переплутати герундій з інфінітивом і використати не ту форму так, що контекст змінить свій сенс. А ще є таке, коли дієслово, відповідно до форми перекладається абсолютно інакше, тож можна втрапити у лексичну пастку.
А що це таке? І яке підводне каміння приховує під собою ця тема? Долучайтеся до суперпроекту від школи Speak і покращуйте свою граматику незалежно від настрою чи погоди за вікном: достатньо мати телефон під руками. Деталі всі тут, долучайтеся.
